Богдана Микита. "Цукрова пудра"

 6. Цукрова пудра

Сонце цілує мої засмаглі плечі...
У пончику з чорницями начинки по вінця. Вкусиш його - і цукрова пудра летить на декольте і коліна, залишаючись на щоках і губах солодким сніжком.

Згадала, як у свої 16 на одному кавуванні-знайомстві з поважними людьми вкусила печиво з цукровою пудрою. Вона лягла білим туманом на мою чорну сукню. Стало ніяково і смішно. Засміялася вголос, усе товариство співзвучно зі мною.
Ніби просто пудра, а яка насправді важлива деталь.